• Особистий кабінет
    Інформація
    • Група: Гості
    • Баланс: 0 грн.
    Магазин

    Використовуйте акаунти з соціальних мереж для швидкого входу на сайт:

  • 0 товарів
    Сума: 0
    Ваш кошик порожній
Меню
Назад » » 2017 » Лютий » 22

Естетика 90-60-90 відживає. Бо такі параметри в природі є рідко

У МОДІ ЗАРАЗ – НОСИТИ ТУ САМУ РІЧ ЧАСТО

Я – ПРИХИЛЬНИЦЯ ТОГО, ЩОБ МАТИ НЕБАГАТО РЕЧЕЙ, але якісних, в яких комфортно і не соромно з'явитися на людях. Вони не швидко зношуються, мають модні роками силуети. Аналізувала тренди на найближчих два роки: демонстрацію заможності вважатимуть поганим тоном. У моді зараз – носити ту саму річ часто. Так вдягався Стів Джобс – джинси і гольф.

ЗАРАЗ НОШУ ДОВГУ ВОВНЯНУ СПІДНИЦЮ В СКЛАДКУ. Готова в ній ходити щодня. Настане літо – одягну таку саму, тільки конопляну.

НЕ ЖЕНЕМОСЯ ЗА ТРЕНДАМИ КОНКРЕТНОГО СЕЗОНУ. Створюємо речі з великою кількістю ручної роботи. Такий одяг актуальний завжди – як музика Моцарта.

ДЛЯ КОЛЕКЦІЇ використали крій стародавнього одягу – працювали у фондах Музею Івана Гончара. Його різноманіття вражає. Але ми не відтворюємо народний одяг. Намагаємося стилізувати, запозичити його елементи – чи то крій, чи то оздоблення.

ХІТ ЗИМОВОГО СЕЗОНУ ЦЬОГО РОКУ – свити, пошиті за кроєм гуцульських гуні й гуглі. Гуня – це верхній одяг, який шили переважно з овечої валяної вовни. З кількох прямокутників. Такий крій дозволяє оптимально розходувати тканину. Виглядає дуже сучасно: яйцеподібна форма нагадує кокон.

ГУГЛЯ – НАКИДКА. Раніше її можна було купити хіба на антикварному базарі. Ми пошили легшу і м'якішу. Це прямокутник чи квадрат з невеличким вирізом для горловини. Зшитий до половини кусочок утворює капюшон. Цю накидку одягали на сорочку, кептар, сердак. Ми пошили гуглю з вовни з підпушка молодого ягняти. Використовуємо італійську вовну, бо українська поки що неналежної якості. Виготовили кілька штук. Усі продалися. Лишилася одна.

ПОШИЛИ СИНЮ ВОВНЯНУ СВИТКУ ЗА ДАВНІМ КРОЄМ. Вона асиметрична. Має кишеню з одного боку і застібка йде збоку навскіс, із нахилом. Замість ґудзиків – тканинні застібки, які називаються S-мотивами, символами безкінечності. Всі шви повністю виконані вручну. Це може бути і чоловічий крій, хоча річ – жіноча. Верхній одяг на неї одягати не варто. Краще носити на погоду до 10 градусів тепла, не нижче.

Є СВИТКА, яку можна носити на два боки. Якщо одягати рожевим зовні, то виглядає ребристою і графічною, бо обшита чорними нитками. Якщо вдягнути нагору чорним, то стає м'якша – і в кольорі, і в силуеті.

ЕСТЕТИКА 906090 ПОТРОХИ ВІДЖИВАЄ. Бо ці параметри в природі є рідко. Чимало провідних домів моди виставляють манекени великих розмірів і роблять фотосесії з повними моделями. Для нас це добре. Бо найпоширеніші розміри українських жінок – не XS, а L і XL. Як кажуть: жінка без дупи – як село без церкви. Етнічні речі підкреслюють ці форми – вони розраховані на широкі стегна й великі груди. Якщо жінка думає, що має забагато кілограмів, то в наших речах відчує себе природно у своєму тілі.

ПОВНЕ ТІЛО завжди свідчило: жінка – здорова і може народжувати дітей.

СВИТА З КЛИНОПОДІБНИМИ ВСТАВКАМИ ПО БОКАХ ПІДКРЕСЛЮЄ СТЕГНА. На цих вставках ще є прикраси, декори – помпони, або дармовиси. Наша свита з м'якої тканини, а оригінальна, з музею, – з твердої. Клини по боках стирчать і не опадають. Такий одяг можна купувати на розмір більший за свій – він не буде громіздкий.

ХОЧЕМО з дизайнерами з інших країн створювати речі з елементами різних культур. Наприклад, змішувати українські й африканські орнаменти і силуети.

У НАС НЕМАЄ ПРОСТО ВИШИВАНОК. У нас можна купити сорочку, яка має крій вишиванки, до неї надіти намисто – і виглядатимете стильно.

ПРОПОНУЄМО АЛЬТЕРНАТИВУ ТРАДИЦІЙНІЙ ВИШИВЦІ. Дизай­нерка Христина Рачицька в колекції "­Жінки мого роду" зробила макрозйомку борщівської вишивки і перенесла її принтом на тканину – органзу з ефектом мерехтіння. Нашила її на грубу пофарбовану в чорний мішковину. Оздобила оксамитовими стрічками. Цю туніку можна ­одягнути до чорних лляних штанів або з панчохами – як коротку сукню.

ШИЄМО півметрові шапки з карпатської вовни. Треба бути достатньо відважним і епатажним, щоб носити їх. Таку шапку можна формувати – ввігнути всередину.

ВОВНЯНУ НАКИДКУ ДО ШАПКИ створила дизайнер Марічка Парипа-­Юрнюк. Нефарбована вовна. Пришиті рукави з тонкої вовняної тканини. Вона надзвичайно тепла. У ній багато естетичного шарму. І це не відтворення давнього крою, це – дизайнерський силует.

ШИЄМО СПІДНИЦІ З ТКАНИН, які не зношуються і не кошлатяться – їх можна у спадок передавати. Є спідниця з креп-вовни, оздоблена по низу оксамитовою смужкою, як робили в середині минулого століття.

ПОДОЛИ конопляних спідниць оздоб­люємо мережкою.

Є СПІДНИЦЯ З ІТАЛІЙСЬКИХ ­КОНОПЕЛЬ. Має брижі: складки, густо зібрані нитками за принципом, як збиралися горловини й рукави-пухлики народних сорочок. Навіть підгин зроблений у вигляді мережки – виторочено й по низу спідниці йдуть декоративні зубчики.

ЕКСКЛЮЗИВНО виглядає спідниця з вовняного трикотажу, на яку набито малюнок олійними фарбами: майстер вирізьблює на дерев'яній формі орнамент, наносить на нього фарбу й перебиває на тканину.

НА ДОВГУ СПІДНИЦЮ бордового кольору майстриня клала живі квіти, трави, папороть – і зверху вибілювала не закриті квітами ділянки тканини. Під травами залишалася фарба. Абсолютно живий орнамент. Тканина червона, а висвітлені частини – жовті. Кожен створений відбитками рослин на спідниці малюнок – унікальний.

СВІТЛИЙ ОДЯГ стильно доповнюють дерев'яні намиста, зачорнені природним способом: дерево спочатку вимочене, потім копчене, а потім – сушене на сковорідці. Намистини подібні до вуглинок. Але одяг не бруднять.

ДИТЯЧУ СУКНЮ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ шила дизайнерка Ліля Микитяк. Призначалася для дівчинки з особливими потребами. До подолу пришита капронова стрічка з бісером усередині, щоб його можна було теребити. В кишеньках є забавка – маленька металева пташечка на шнурочку. Сукня за принципом Марії Монтессорі, яка 100 років тому започаткувала методику розвитку неповносправних дітей. Потім перенесла її на здорових. Це давало фантастичні результати.

 

Автор: Валерія РАДЗІЄВСЬКА, фото: Ольга КАМЄНЄВА

Джерело: gazeta.ua


Будьте першими, поділіться своєю думкою
avatar